A Ukrainian perspective on history teaching about Ukraine in the UK

This document contains the final draft of the conclusions made for a research project undertaken by our Ukrainian friend and history teaching colleague, Irina Kostyuk. She has been part of a project with other Ukrainian history teaching colleagues looking at how history textbooks in Germany, France, UK, Poland and Russia present the Ukrainian past. This detailed work was nearing completion and they hoped to put it together and to translate it to inform the future teaching of Ukrainian history in schools across Europe. The team hope to produce Ukrainian stories and sources to support teaching. With Irina’s permission we are making these conclusions available now. This is because history colleagues in the UK are focusing on Ukraine right now because of the terrible events of today. It is also because the project’s completion will be delayed. While we do not yet have the benefit of the resources and sources they plan to provide, we can pay attention to Ukrainian concerns about some of the ways Ukrainian history appears in a sample of UK textbooks.

Please be aware that all we have been able to do is put this through Google translate. Neither of us speak Ukrainian and Irina’s plans for translation are on hold. But we have left the Ukrainian underneath.

We present this part of the document and Irina’s work in a spirit of solidarity with the history teaching community in Ukraine and hope that it will provoke useful thought, more research and better teaching here in the UK.

Richard Kennett and Helen Snelson

24 February 2022

Conclusions

Thus, the analysis of available textbooks for the school history course in the UK, in England in particular, shows the following trends:

1. Ukraine as a name is present in school textbooks of special thematic orientation – it is an in-depth study of the history of the Russian Empire and the Soviet Union in the twentieth century, especially this presence can be seen in publications after 2010. Given that this topic is recommended for in-depth study to prepare for the qualifying exam after secondary education (levels 3, 15 – 16 years), it can be assumed that a certain, uncertain, group of British adolescents may have a minimal idea of ​​Ukraine as part of history of the European continent.

2. In the vast majority of stories, Ukraine is mentioned as a geographical, not a historical object. Topics of all-Russian and all-Soviet orientation include Ukrainian examples, including Ukraine’s place in economic processes in the Russian Empire before 1917, sometimes as a place of struggle for the Bolsheviks during the Civil War, especially in Stalin’s modernization. It can be assumed that the appearance of stories about the Great Famine of 1932-1933 was caused in some educational publications by the influence of Ukrainian state policy on spreading international recognition of the Holodomor after 2005-2010. Very little attention is paid to Ukraine as a factor in the collapse of the USSR, it is only mentioned as a country that emerged as a result.

Given that the British school system of history studies the presentation of factual material as subject to the development of critical and historical thinking, the ability to analyze historical sources of various types, etc., the emergence of the above topics and related tasks suggests only very limited understanding, but rather – representation of the Ukrainian context by graduates of British high schools.

At the same time, it should be emphasized that Ukrainian stories in the analyzed publications are presented as a component of exclusively Russian or Soviet history. In support of the thesis of “non-subjectivity” of Ukraine, even in very detailed accounts of the First Russian Revolution, the Civil War, Stalin’s modernization, World War II or the collapse of the Soviet Union, there are many examples where textbooks do not indicate clear administrative borders of Ukraine, especially modern.

The imperial and utilitarian view can be seen, in particular, in the designation of the territory of Ukraine in the twentieth century exclusively as fertile lands in one of the publications analyzed above. At the same time, the emergence of at least a minimal Ukrainian context indicates a change in the awareness of the authors of the textbooks, an increase in their interest and understanding of the historical need to show Ukraine as part of imperial history.

3. It is unfortunate that the context of the Ukrainian Revolution of 1917-1920 is almost completely absent from textbooks on the events of 1917 and the Russian Civil War, which is evidence of ignorance of the national context of the events of 1917-1922. The revolution of 1917 is shown as a phenomenon of exclusively Russian history. And even the unexpected mention of the crisis of the Provisional Government in July 1917 over the Ukrainian question or of Makhno as a Ukrainian anarchist does not create an understanding of the Ukrainian dimension of the 1918-1921 civil war. Unfortunately, the story of Stalin’s repressions and the Gulag system in the USSR also has no Ukrainian dimension and therefore does not provide an opportunity for foreign school audiences to understand the extent of the destruction of Ukrainian society and its traumatization during Stalin’s dictatorship and totalitarian rule.

A cursory mention of Ukraine only as an occupied territory and a place of “final settlement of the Jewish question” in Eastern Europe does not allow British youth to critically evaluate Russia’s official narrative of recent decades about the crucial or exclusive role of the Russian people as an ethnic group in defeating Nazism in World War II.

The lack of stories related to the role of the Ukrainian question in the collapse of the USSR does not add understanding to the real reasons for this process and does not provide an opportunity to form one’s own attitude to, including the modern Russian-Ukrainian war.

This study failed to analyze the presence / absence of historical illustrations of human rights and the struggle for civil rights outside the purely British narrative, including the colonial one.

Stories about the dissident movement in the USSR, including stories about figures in the Ukrainian resistance movement and the human rights movement, could deepen the understanding of internal processes in Soviet society in the postwar period.

4. It should be noted that the situation with Ukrainian themes in British history textbooks is not unique to stories related to the history of Eastern Europe in the twentieth century as a whole. The most frequently mentioned publications in the history of the last century are Poland in the First World War and the new political map of Europe, the Second World War, and the collapse of communism in Eastern Europe – the Solidarity movement and Lech Walesa. Czechoslovakia is mentioned very vaguely, also in the context of changing political borders as a result of the Versailles peace treaties, the Munich Agreement of 1938, and the fall of communism – the Prague Spring and Soviet intervention of 1968 and the Velvet Revolution of 1989. Hungary is mentioned in textbooks thematically focused on international relations in the postwar period – the uprising of 1956 and the Soviet intervention, respectively. Yugoslavia is also very fleeting – at the level of mentioning the name of Joseph Broz Tito as an opponent of Stalin and the Soviet model of development, as well as an example of European wars after the Cold War. As for the place of other countries in Eastern and Southern Europe or the former Soviet republics in history textbooks for British schoolchildren, the analyzed textbooks did not find relevant topics.

5. Thus, Ukrainian issues are not exclusively “forgotten” or “absent”. The British system of school history education requires ready-made teaching materials in English in the form of so-called “case-studies” and their promotion through historical associations, professional communities, international seminars and conferences. An important resource in this sense is the website of the European Historical Education Association EuroClio. The English-language material presented here for a wide audience can be a significant resource for promoting Ukrainian issues in the European space of school history education, provided it is well prepared. An example of the presence on this resource of Ukrainian issues is the material about Crimea in 2014 [Borders and Self-determination: Crimea]. Relevant government agencies should prepare historical materials translated into English and offer them for use by textbooks for a broader and more accurate presence of Ukrainian issues in school history education in European countries, in particular in the UK.

Висновки

Отже, аналіз доступної навчальної літератури для шкільного курсу історії у Великій Британії, в Англії зокрема[1], демонструє наступні тенденції:

1. Україна як назва присутня в шкільних підручниках спеціального тематичного спрямування – йдеться про поглиблене вивчення історії Російської імперії та Радянського Союзу у ХХ столітті, особливо ця присутність простежується у виданнях після 2010 року. Беручи до уваги, що ця тема рекомендується для поглибленого вивчення для підготовки до кваліфікаційного екзамену після завершення середньої освіти (рівень 3, 15 – 16 років), можна припустити, що певна, невизначена кількісно, група британських підлітків може отримати мінімальні уявлення про Україну як складову історії європейського континенту.

2. Україна у переважній більшості сюжетів згадується як географічний, а не історичний об’єкт. Теми загальноросійського та загальнорадянського спрямування містять українські приклади, зокрема про місце України в економічних процесах у Російській імперії до 1917 року, подекуди  – як місце боротьби більшовиків в часи Громадянської війни, особливо – у процесах сталінської модернізації. Можна припустити, що поява сюжетів про «Великий голод» 1932 – 1933 років викликана у частині навчальних видань впливом державної української політики поширення міжнародного визнання факту Голодомору після 2005 – 2010 років. Дуже незначна увага приділена Україні як чиннику розпаду СРСР, вона лише згадується як країна, що виникла в його результаті.

Беручи до уваги, що британська шкільна система вивчення історії виклад фактологічного матеріалу підпорядковує розвитку критичного та історичного мислення, вмінню аналізувати історичні джерела різного типу тощо, то поява вище вказаних сюжетів і пов’язаних з ними завдань дозволяє припустити  лише вкрай обмежене розуміння, а радше – уявлення,  українського контексту  випускниками британських середніх шкіл. 

Водночас, варто підкреслити, що українські сюжети в проаналізованих виданнях подаються як складова виключно російської або радянської історії. На підтвердження тези про «не-суб’єктність» України навіть у дуже докладних розповідях про першу російську революцію, громадянську війну, сталінську модернізацію, Другу світову війну чи розпад Радянського Союзу є немало прикладів, коли на картах в підручниках не позначаються чіткі адміністративні кордони України, тим більше сучасні.

Імперський та утилітарний погляд можна побачити, зокрема, у позначенні території України у ХХ столітті виключно як родючих земель в одному з проаналізованих вище видань. Водночас поява бодай мінімального українського контексту свідчить про зміну обізнаності самих авторів підручників, про збільшення їхньої зацікавленості й розуміння історичної необхідності показувати Україну як частину загальноімперської історії.

3. Прикро виглядає майже повна відсутність контексту Української революції 1917 – 1920 років у сюжетах підручників, присвячених подіям 1917 року та громадянської війни в Росії, що є свідченням необізнаності щодо національного контексту подій 1917 – 1922 років. Революція 1917 року показується як явище виключно російської історії. І навіть неочікувана згадка про кризу Тимчасового уряду в липні 1917 року через українське питання або про Махна як про українського анархіста не створює розуміння українського виміру громадянської війни 1918 – 1921 років.  Розповідь про сталінські репресії та систему ГУЛАГу в СРСР також, на жаль, не має українського виміру і, отже, не дає можливості надати закордонній шкільній аудиторії розуміння масштабу знищення українського суспільства та його травматизації в період сталінської диктатури і тоталітарного правління.

Побіжна згадка про Україну лише як про окуповану територію та місце «остаточного вирішення єврейського питання» у Східній Європі не дає можливості британській молоді критично оцінити російський офіційний наратив останніх десятиліть про вирішальну чи виняткову роль російського народу як етнічної групи у перемозі над нацизмом у Другій світовій війні.

Відсутність сюжетів, пов’язаних із роллю українського питання у розпаді СРСР, не додає розуміння реальних причин цього процесу і не надає змоги сформувати власне ставлення до, у тому числі, сучасної російсько-української війни.

У межах даного дослідження не вдалося проаналізувати наявність/відсутність історичних ілюстрацій питання становлення прав людини та боротьби за громадянські права за межами суто британського наративу, у тому числі колоніального.

Сюжети про дисидентський рух в СРСР, включаючи розповіді про діячів українського руху опору, правозахисного руху, могли б поглибити розуміння внутрішніх процесів у радянському суспільстві у післявоєнний період.

4. Варто зазначити, що ситуація з українською тематикою в британських підручниках з історії не є винятковою щодо сюжетів, пов’язаних з історією Східної Європи у ХХ столітті загалом. Найчастіше у виданнях, присвячених історії минулого століття, згадується Польща у темах, пов’язаних результатами Першої світової війни і новою політичною картою Європи, із Другою світовою війною, а також колапсом комунізму у Східній Європі – йдеться про рух «Солідарність» і Лєха Валенсу. Дуже побіжно згадується Чехословаччина – також у контексті зміни політичних кордонів внаслідок мирних договорів Версальської системи, у зв’язку із Мюнхенською угодою 1938 року, а також із падінням комунізму – Празька весна й радянська інтервенція 1968 року та «Оксамитова революція» 1989 року. Угорщина згадується у підручниках, тематично сконцентрованих навколо міжнародних відносин у повоєнний період, – повстання у 1956 році і радянська інтервенція відповідно. Югославія також дуже побіжно присутня – на рівні згадки імені Йосипа Броз Тіто як опонента Сталіна та радянської моделі розвитку, а також як приклад європейських воєн після закінчення «Холодної війни». Щодо місця інших країн Східної та Південної Європи чи колишніх радянських республік в підручниках з історії для британських школярів, то в проаналізованих навчальних виданнях не знайшлося відповідних тем.

5. Таким чином українська тематика не є ексклюзивно «забутою» чи «відсутньою». Британська система шкільної історичної освіти потребує готових навчальних матеріалів англійською мовою у вигляді так званих “case-studies” та їх просування через історичні асоціації, професійні спільноти, міжнародні семінари та конференції. Суттєвим ресурсом у цьому сенсі є інтернет-сторінка європейської асоціації історичної освіти EuroClio. Представлений тут англомовний матеріал для широкої аудиторії може стати значним ресурсом для просування української тематики в європейський простір шкільної історичної освіти за умови його якісної підготовки. Прикладом присутності на цьому ресурсі української тематики є матеріал про Крим у 2014 році [Borders and Self-determination: Crimea]. Профільним державним установам варто готувати історичні матеріали з перекладом англійською мовою та пропонувати їх для використання авторами підручників для ширшої і коректнішої присутності української тематики у шкільній історичній освіті європейських країн, зокрема – у Великій Британії.


[1] Підручники, які використовуються у Пн.Ірландії, Вельсі та Шотландії, не стали предметом даного аналізу через специфіку навчальних програм цих частин Об’єднаного королівства та складний доступ до можливих видань з історії ХХ століття.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s